Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/3498/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2021. Зареєстровано: 24.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2021.
Дата набрання законної сили: 23.11.2021
Номер судового провадження: 2555 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 листопада 2021 року м. Харків Справа №922/3498/19 
		 
		Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В. , суддя Шевель О.В.,
		за участю секретаря судового засідання Перікової К.В., 
		за участю представників:
		від Прокуратури Харківської області: прокурор Хольченков А.О. - на підставі службового посвідчення від 09.10.2020 №057299;
		від інших учасників справи: не з`явилися;
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Альянс Груп, м.Київ, 
		на рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2020 (суддя Байбак О.І.), постановлене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м.Полтава о 15:21год, повний текст якого складений 13.10.2020, 
		у справі №922/3498/19 
		за позовом: керівника Дергачівської місцевої прокуратури, Харківська область, м. Дергачі, в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради, Харківська область, смт. Золочів, 
		до 1-го відповідача: Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, Харківська область, смт. Золочів, 
		до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Укр-Альянс Груп, м. Київ, 
		про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 362539,08грн,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.10.2020 у справі №922/3498/19 позов задоволено; 
		- визнано недійсною додаткову угоду від 24.01.2019 №2 до договору постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та ТОВ Укр-Альянс Груп;
		- визнано недійсною додаткову угоду від 29.01.2019 №3 до договору постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та ТОВ Укр-Альянс Груп;
		- визнано недійсною додаткову угоду від 05.02.2019 №4 до договору постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5, укладену між Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та ТОВ Укр-Альянс Груп;
		- стягнуто з ТОВ Укр-Альянс Груп на користь Золочівської селищної ради грошові кошти в сумі 362539,08 грн;
		- стягнуто з ТОВ Укр-Альянс Груп на користь Прокуратури Харківської області 5600,55грн судового збору; 
		- стягнуто з Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради на користь Прокуратури Харківської області 5600,55грн судового збору (т.2,а.с.127-138).
		Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що додаткові угоди від 24.01.2019 №2, від 29.01.2019 №3, від 05.02.2019 №4 до договору на постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5 укладені в порушення п.2 ч.4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», що є підставою для визнання їх недійсними в порядку статей 203,215 ЦК України.
		ТОВ Укр-Альянс Груп з рішенням місцевого господарського суду не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2020 у справі №922/3498/19 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.2, а.с.153-162).
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на порушення судом першої інстанції приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та зазначає, що прокурором не обґрунтовано та не доведено значимість порушення інтересів держави та бездіяльність компетентного органу, який має захищати ці інтереси у даних правовідносинах. На думку заявника апеляційної скарги, Золочівська селищна рада за обставин відсутності бюджетних коштів для сплати судового збору за подання позову у поточному (2019) році, могла самостійно звернутися до суду з 01.01.2020 і таке звернення не суперечило б критерію «вжиття заходів протягом розумного строку», оскільки строк позовної давності спливає лише у січні 2022 року. Таким чином, прокурором не доведено, що інтереси держави потребували невідкладного захисту, не зазначено щодо можливих невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу. Крім того, скаржник вважає, що Золочівська селищна рада Харківської області є неналежним позивачем, оскільки Відділ освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради є самостійною юридичною особою, наділений власною правосуб`єктністю, а тому підстави для звернення прокурора в інтересах Золочівської селищної ради Харківської області суперечать Конституції України та закону (т.2,а.с.152-170). 
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ «Укр-Альянс Груп»; скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2019 у справі №922/3498/19; позовну заяву керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області залишено без розгляду (т.2, а.с.215-228). При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурором не дотримані приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо попереднього повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення з цим позовом. 
		Постановою Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №922/3498/19 частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 922/3498/19, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.3,а.с.87-94).
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Укр-Альянс Груп» на рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2020 у справі №922/3498/19 (т.3,а.с.102-104).
		В судовому засіданні, 22.09.2021, оголошено перерву до 11.10.2021 у зв`язку з неявкою представників сторін, про що Східним апеляційним господарським судом постановлено ухвалу (т.3,а.с.134-136).
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Плахова О.В. для розгляду справи №922/3498/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Тарасової І.В., судді Шевель О.В. (т.3,а.с.145).
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2021 у цій справі розгляд справи призначено на 02.11.2021 (т.3, а.с.148-150).
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Тарасової І.В. для розгляду справи №922/3498/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Лакізи В.В., судді Шевель О.В. (т.3,а.с.175).
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 розгляд справи відкладений на 18.11.2021 за клопотанням скаржника у зв`язку з її зайнятістю в іншому судовому засіданні (т.3,а.с.181,182).
		 12.11.2021 ТОВ «Укр-Альянс Груп» подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю адвоката С.Вовк в іншому судовому засіданні.
		Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на таке: по-перше, 02.11.2021 розгляд справи був відкладений саме за клопотанням 2-го відповідача та з аналогічних підстав (зайнятості адвоката С. Вовк в іншому судовому засіданні), а отже при поданні вказаного клопотання адвокат мав зважати на строк розгляду справи та враховувати інтереси 2-го відповідача; по-друге, за приписами статті 266 ГПК України доповнення апеляційної скарги можливо протягом строку на апеляційне оскарження; по-третє, відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційне провадження, після повернення справи з Верховного Суду до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду, здійснюється вже майже три місяці, а отже, 2-й відповідач мав достатньо часу та можливості для висловлення своєї правової позиції у справі та забезпечення свого представника в судовому засіданні, оскільки розгляд справи відкладався неодноразово; по-четверте, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 явка представників сторін не визнавалась обов`язковою. При цьому доведено до відома учасників справи, що нез`явлення у судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті. Враховуючи вищевикладене, підстави для відкладення розгляду справи відсутні. 
		 
		 11.10.2021 Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради подано клопотання про розгляд справи без участі його представника (т.3,а.с.146).
		Вказане клопотання підлягає задоволенню судом апеляційної інстанції, як таке, що не суперечить вимогам ГПК України.
		В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
		Інші учасники справи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та інформація, розміщена на офіційному веб-сайті АТ «Укрпошта», проте не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні 
		Враховуючи належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача, відповідачів за наявними у справі матеріалами.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
		 
		У грудні 2018 року Відділ освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради провів відкриті торги, за результатами яких, згідно протоколу засідання тендерного комітету від 28.12.2018 визнано тендерну пропозицію учасника ТОВ «Укр-Альянс Груп» такою, що відповідає вимогам тендерної документації на закупівлю: Газове паливо за ДК 021:2015  09120000-6 (природний газ для об`єктів замовника, розташованих на території Золочівського району Харківської області). Визначено переможцем процедури відкритих торгів щодо закупівлі товару: газове паливо за ДК 021:2015  09120000-6 (природний газ для об`єктів замовника, розташованих на території Золочівського району Харківської області) ТОВ «Укр-Альянс Груп». Прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю товару: Газове паливо за ДК 021:2015  09120000-6 (природний газ для об`єктів замовника, розташованих на території Золочівського району Харківської області) з переможцем  ТОВ «Укр-Альянс Груп» (т.1,а.с.34-37). 
		 
		14.01.2019 між ТОВ «Укр-Альянс Груп» (постачальником) та Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради (споживачем) укладений договір на постачання природного газу №0119-5, п.1.1 якого встановлено, що постачальник передає у власність споживача у 2019 році код 021:2015 09120000-6 «Газове паливо» Природний газ для об`єктів на території Золочівського району (далі - газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, в строки та порядку, що визначені цим договором (т.1,а.с.38-48).
		Пунктом 1.2 цього договору встановлений річний плановий обсяг постачання газу - 415,963тис метрів кубічних. 
		Відповідно до п.3.3 цього договору ціна газу становить 7298,29грн за 1000куб.м, крім того ПДВ - 1459,66грн. Всього з ПДВ 8757,95грн.
		Загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за договором, і складає 3642983,14грн з ПДВ (п.3.7 договору в редакції додаткової угоди від 15.01.2019 №1).
		У п.4.2 цього договору встановлено, що оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. 
		У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу (п.4.6 договору). 
		У п.11.1 договору встановлено, що він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх використання) сторін і діє в частині постачання газу з моменту підписання договору до 31.12.2019, а в частині проведення розрахунків  до їх повного здійснення. 
		Згідно з п.11.3 цього договору істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
		18.01.2019 ТОВ «Укр-Альянс Груп» звернулось до Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Харківської області з листом, в якому зазначило, що у грудні 2018 року відбувається підвищення закупівельної ціни природного газу ресурсу січня 2019 року, що підтверджується експертним висновком Торгово-промислової палати. У зв`язку з цим змушені збільшити ціну природного газу, починаючи з 01.01.2019 до 9633,72грн (т.1,а.с.58).
		У експертному висновку Черкаської торгово-промислової палати від 16.01.2019, здійсненому на замовлення ТОВ «Укр-Альянс Груп», визначено: завдання експертизи (довідково-інформаційне): надання інформації про вартість природного газу (як товару) згідно заявки замовника станом на 01.01.2019 в Україні. Експертизою встановлено: згідно з завданням експертизи та на підставі інформації прейскуранту НАК «Нафтогаз України», підприємств, постачальників, вартість природного газу з 01.01.2019 в Україні, для промислових споживачів, для бюджетних установ та організацій, інших споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних потреб у процесі функціонування ринку природного газу, визначається у відповідному розмірі згідно з інформацією окремих постачальників (т.1,а.с.59).
		19.01.2019 ТОВ «Укр-Альянс Груп» звернулось до Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Харківської області з листом, в якому зазначило, що у грудні 2018 року відбувається підвищення закупівельної ціни природного газу ресурсу січня 2019 року, що підтверджується експертним висновком Торгово-промислової палати. У зв`язку з цим змушені збільшити ціну природного газу, починаючи з 01.01.2019 до 10597,08грн (т.1,а.с.60).
		23.01.2019 аналогічний за змістом лист надісланий Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Харківської області ТОВ «Укр-Альянс Груп», в якому зазначено про збільшення ціни природного газу вже до 11656,74грн (т.1, а.с.61).
		24.01.2019, 29.01.2019 та 05.02.2019 між ТОВ «Укр-Альянс Груп» та Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради укладені додаткові угоди до договору постачання природного газу №0119-5 №2, №3 та №4, відповідно, з яких вбачається зменшення річного планового обсягу природного газу та збільшення ціни газу. 
		Так, відповідно до п.1.2 додаткової угоди від 24.01.2019 №2 річний плановий обсяг природного газу становить 384,312547метрів кубічних.
		Згідно з п.3 цієї додаткової угоди п. 3.3 розділу 3 договору викладено в наступній редакції:
		«Ціна газу становить 8028,10грн за 1000кв.м, крім того ПДВ 1605,62грн. Всього з ПДВ 9633,72грн» (т.1,а.с.62).
		Відповідно до п.1.2 додаткової угоди від 24.01.2019 №3 річний плановий обсяг природного газу становить 357,175метрів кубічних (т.1, а.с.63). 
		Згідно з п. 3 цієї додаткової угоди у розділі 3 п.3.3 викладено в наступній редакції:
		«Ціна газу становить 8830,90грн за 1000кв.м, крім того ПДВ 1665,80грн. Всього з ПДВ 10597,08грн» (т.1,а.с.63).
		У додатковій угоді від 05.02.2019 №4 встановлено річний обсяг природного газу 332,513м.куб; ціну газу за 100куб м - 11656,74грн (т.1,а.с.64).
		При укладенні додаткових угод № 2-4 загальна вартість товару за договором не змінювалась, а зменшувався кожного разу лише обсяг газу, який має бути поставлено відповідно до договору (з 415,963тис. куб. м він був зменшений до 332,513 тис. куб. м).
		На виконання умов договору ТОВ «Укр-Альянс Груп» передано Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради природний газ, що підтверджується плановими актами передачі-приймання природного газу від 01.02.2019 №1 на суму 173406,96грн, від 01.02.2019 №2 на суму 593780,11грн, від 07.02.2019 на суму 1059,71грн, від 07.03.2019 на суму 738602,88грн, від 03.04.2019 №218 на суму 93974,70грн, від 24.04.2019 №258 на суму 91377,18грн.
		Платіжними дорученнями від 01.02.2019 №341, №342, №345, №343, від 07.02.2019 №378, від 07.03.2019 №908, №909, від 04.04.2019 №1290, №1291, від 25.04.2019 №1676, №1677 Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради перераховано ТОВ «Укр-Альянс Груп» кошти за поставлений природний газ за вищезазначеним договором (т.1,а.с.65-81). 
		 
		28.10.2019 керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Золочівської селищної ради з позовною заявою, в якій просив визнати недійсними додаткові угоди від 24.01.2019 №2, від 29.01.2019 №3 та від 05.02.2019 №4, укладені між Відділом освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області та ТОВ "Укр-Альянс Груп"; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп" на користь Золочівської селищної ради необґрунтовано отримані кошти у розмірі 362539,08 грн.
		12.10.2020 місцевим господарським судом прийнято оскаржуване рішення з підстав, зазначених вище.
		 
		Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Відповідно до частин 1, 4 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Предметом позову є визнання недійсними додаткових угод від 24.01.2019 №2, від 29.01.2019 №3, від 05.02.2019 №4 до договору постачання природного газу від 14.01.2019 № 0119-5 та стягнення з ТОВ "Укр-Альянс Груп" на користь Золочівської селищної ради в порядку статті 1212 ЦК України безпідставно отримані кошти у сумі 362539,08 грн.
		 
		Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. 
		До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
		Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		Згідно з частинами 4, 5 статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
		 Згідно зі статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
		Відповідно до частини 1 статті 36 цього Закону визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про публічні закупівлі".
		За приписами пунктів 1, 2 частини 4 статті 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі тощо.
		 
		Відповідно до п.11.3 договору про постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5 істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 36 Закону України «Про публічні закупівлі». 
		Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
		Частиною 1 статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України"Про публічні закупівлі" не містить виключень з цього правила.
		Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:
		- відбувається за згодою сторін;
		- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);
		- підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);
		- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;
		- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
		З матеріалів справи вбачається, що договір на постачання природного газу №0119-5 укладений 14.01.2019, а вже 19.01.2019, тобто через чотири дні після укладення договору ТОВ Укр-Альянс Груп звернулось до Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради з листом про підвищення ціни на постачання природного газу, посилаючись на пункт 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". 
		Додаткова угода №2 до договору постачання природного газу №0119-5, якою збільшено ціну на газ на 9,9997%, укладена 24.01.2019, тобто через 10 днів з моменту укладення договору, додаткова угода №3, укладена 29.01.2019, якою збільшено ціну на газ ще на 9,9998%, а додатковою угодою №4 від 05.02.2019, збільшено ціну на газ на 9,9995%.
		Отже, фактично протягом двадцяти днів ціна на газ за договором на постачання природного газу №0119-5 тричі змінювалась у бік збільшення, загалом на 29,996%, а обсяг поставки зменшився на 20,062%.
		Як правильно встановлено місцевим господарським судом, реальна вартість за 1000куб. м газу за договором від 14.01.2019 №0119-5, починаючи з 05.02.2019 перевищила відразу на 1396,74грн тендерну пропозицію учасника ТОВ «Енергогазрезерв» та на 2716,74грн тендерну пропозицію учасника ТОВ «Укртранссервіс-Груп» (т.1,а.с.30,31). 
		Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
		Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).
		Відповідно до частини 1 статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду.
		Таким чином, зміна умов договору відбувається за згодою обох сторін. 
		У п.11.6 договору на постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5 передбачено, що усі зміни та доповнення до договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками (у разі їх використання). 
		Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
		З матеріалів справи вбачається, що Відділ освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради, який мав беззаперечне право на отримання газу по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі на постачання природного газу, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції ТОВ "Укр-Альянс Груп" про збільшення ціни підписав додаткові угоди №2-4, внаслідок чого ціна за 1000 куб.м газу збільшилася на 29,99%, а обсяг поставки газу за договором істотно зменшився (на 20,062%).
		Вказані дії Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради призвели до повного нівелювання результатів відкритих торгів, адже тендерна (цінова) пропозиція ТОВ «Укртранссервіс - Груп» була меншою (89400,00грн) за ціну, визначену у додатковій угоді №2 від 24.01.2019 до договору на постачання природного газу від 14.01.2019, яка укладена через десять днів з моменту визначення переможця процедури відкритих торгів (28.12.2018) (т.1, а.с.34-37).
		У п. 122 постанови від 18.06.2021 у справі №927/491/19 Верховний Суд зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 36 Закону України Про публічні закупівлі, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.
		Так, статтею 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
		Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
		Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях; метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що зміна умов договору щодо ціни газу та її підвищення більш як на 29% шляхом укладення протягом одного місяця трьох додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
		Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
		Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати від 16.01.2019 №О-40 в підтвердження підвищення закупівельних цін на газ не є належним доказом коливання цін, оскільки він взагалі не містить інформації саме щодо коливання ціни на природний газ, та динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення з моменту укладення договору постачання природного газу №0119-5. 
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що постачальник при наданні пропозиції щодо зміни ціни та товар повинен обґрунтувати неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сторони допустили зловживання своїм правом на зміну умов договору. 
		Верховний Суд у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що додаткові угоди від 24.01.2019 №2, від 29.01.2019 №3, від 05.02.2019 №4 до договору на постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5 укладені в порушення пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі».
		 
		Водночас, відповідно до частини 1 статті 37 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.
		 
		За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 статті 20 ГК України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
		Предметом позову у справі, яка переглядається, є визнання недійсними додаткових угод від 24.01.2019 №2, від 29.01.2019 №3, від 05.02.2019 №4 до договору постачання природного газу № 0119-5 від 14.01.2019 на підставі ст. ст.203,215 ЦК як таких, що укладені з порушенням частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). 
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України ).
		Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18)).
		Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту, як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.
		За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.
		 Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) та від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
		З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
		Відповідна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.
		 
		Щодо позовної вимоги про стягнення коштів з ТОВ Укр-Альянс Груп на користь Золочівської селищної ради Харківської області, заявленої в порядку статті 1212 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
		Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
		Системний аналіз положень ст. ст. 11, 177, 202, ст. 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).
		Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.
		Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
		Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.
		Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 №3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14.
		Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
		Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
		У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди №2-4 до договору на постачання природного газу від 14.01.2019. Нікчемність цих додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором на постачання природного газу від 14.01.2019, тобто зобов`язання є договірними.
		Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, ЦК і ГК, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
		У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. 
		Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
		Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 ЦК України.
		Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором на постачання природного газу від 14.01.2019 № 0119-5 з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1.
		 
		Згідно Положення про відділ освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради, затвердженого рішенням VІІІ сесії Золочівської селищної ради VІІІ скликання №1056 від 22.06.2018, відділ є самостійним структурним підрозділом і утворюється радою для реалізації завдань місцевого самоврядування у сфері освіти і спорту. Відділ є підзвітним і підконтрольним Золочівській селищній раді, підпорядковується селищному голові та заступнику селищного голови відповідного до розподілу функціональних обов`язків. Відділ є юридичною особою публічного права, веде самостійний баланс, набуває майнових і немайнових прав та обов`язків з моменту її державної реєстрації, має право відкривати бюджетні реєстраційні рахунки в установах Державної казначейської служби України, у межах своїх повноважень укладати від свого імені угоди з юридичними і з фізичними особами, бути позивачем і відповідачем у судах (пункти 1 -3 Положення). Для досягнення мети Відділ, зокрема, здійснює контроль за організацією матеріально- технічного та фінансового забезпечення закладів освіти (п.3.1.5 Положення). Відповідно до покладених на нього завдань Відділ реалізує, зокрема наступні функції: сприяє матеріально  технічному забезпеченню закладів освіти; організує підготовку закладів освіти до нового навчального року, зокрема до роботи в осінньо  зимовий період, проведення поточного та капітального ремонту приміщень; сприяє фінансовому забезпеченню існуючої мережі закладів освіти; вносить пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування закладів освіти, які перебувають у комунальній власності, аналізує їх використання; координує формування та використання закладами освіти видатків загального та спеціального фондів селищного бюджету, а також коштів, залучених закладами з інших джерел (пункти 3.3.33, 3.3.34, 3.3.36-3.3.38 Положення). Згідно пунктів 6.1 - 6.2 Положення Відділ фінансується за рахунок коштів селищного бюджету, які виділені на його утримання. Джерелом фінансування Відділу є кошти міського бюджету та інші кошти, передані Відділу згідно з чинним законодавством. Ведення бухгалтерського обліку фінансово  господарської діяльності Відділу та підвідомчих закладів освіти, а також складання відповідної звітності Відділу здійснює централізована бухгалтерія, яка є структурним підрозділом Відділу (п. 6.4 Положення).
		 
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що прокурор у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з ТОВ Укр-Альянс Груп необґрунтовано отримані кошти у розмірі 362539,08грн на користь Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, яка не є стороною договору від 14.01.2019 №0119-5 та не сплачувала кошти за поставлений природний газ, а не на користь Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради, з яким укладений договір від 14.01.2019 №0119-5 і який безпосередньо здійснював розрахунки за договором, та який є юридичною особою публічного права, має майнові та немайнові права відповідно до Положення про відділ, затвердженого рішенням VIII сесії Золочівської селищної ради VIII скликання №1056 від 22.06.2018.
		 
		Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами прокурора, викладеними у заяві від 17.11.2021 про те, що Золочівська селищна рада є суб`єктом владних повноважень, розпорядником бюджетних коштів, який забезпечує їх раціональне та ефективне використання, вирішує питання про виділення коштів бюджетним організаціям. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що здійснивши функції з виділення коштів, ці кошти перейшли у розпорядження Відділу освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради, який безпосередньо перерахував їх на користь ТОВ «Укр-Альянс Груп» на виконання умов договору на постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5, а тому в силу приписів частини 1 статті 670 ЦК України, ці кошти можуть бути повернуті лише особі, яка їх сплатила. 
		Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Оскільки прокурором (в частині позовних вимог про повернення коштів у розмірі 362539,08грн) визначено неналежного отримувача коштів у розмірі 362539,08грн та не обґрунтовано ані суду першої, ані апеляційної інстанцій підстав повернення коштів саме Золочівській селищній раді, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області про стягнення з ТОВ "Укр-Альянс Груп" користь Золочівської селищної ради коштів у розмірі 362539,08грн.
		Подібна правова позиція викладена у п.82 постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі №922/2030/20.
		 
		Щодо доводів скаржника ТОВ "Укр-Альянс Груп" про порушення судом першої інстанції приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки прокурором не обґрунтовано та не доведено значимість порушення інтересів держави та бездіяльність компетентного органу, який має захищати ці інтереси у даних правовідносинах, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
		Листом від 02.10.2019 Відділ освіти, молоді та спорту Золочівської селищної ради повідомив заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури, що ініціатором змін до договору від 14.01.2019 №0119-5 виступило ТОВ «Укр-Альянс Груп», яке направило листи на адресу Відділу освіти від 18.01.2019, 19.01.2019 та від 23.01.2019, також вказало на те, що необхідність укладання додаткових угод №№2,3,4 від 24.01.2019, 29.01.2019 та від 05.02.2019 ТОВ "Укр-Альянс Груп" обгрунтувало експертним висновком Черкаської торгово-промислової палати від 16.01.2019 №О-40 (т.1, а.с.111).
		Золочівська селищна рада повідомила заступника керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області листом від 17.10.2019 №02-19/669з, що відповідне реагування на виявлені прокуратурою порушення можливе лише в судовому порядку, тобто шляхом подання відповідного позову, для подання якого згідно чинного законодавства України необхідно сплатити судовий збір. Сплата судового збору органом місцевого самоврядування здійснюється за рахунок бюджетних коштів, використання яких вже розподілено на поточний рік, у зв`язку з чим відсутні бюджетні кошти для його сплати і пред`явлення селищною радою позову до ТОВ «Укр-Альянс Груп» і Відділу освіти, молоді та спорту, а тому селищна рада не може вжити відповідних заходів. У зв`язку з цим селищна рада просила прокуратуру вжити заходів представницького характеру з метою захисту порушених прав та інтересів Золочівської селищної ради при проведенні торгів (т.1, а.с. 112).
		Як встановлено судом першої інстанції, 18.10.2019 прокурор направив повідомлення Золочівській селищній раді в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в якому вказав на виявлені порушення та зауважив про необхідність вжиття заходів, спрямованих на усунення вказаних порушень (т.1, а.с. 179-188).
		Відповідно до пункту 2 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
		Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.
		На прокуратуру покладаються такі функції: у випадках, визначених Законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом, та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).
		Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону).
		Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону).
		Таким чином, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
		У постанові Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №915/162/19 зазначено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
		У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
		"Нездійснення захисту" має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
		"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
		"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
		Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 у справі №911/980/18 також зазначив, що про прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
		Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 № З-рп/99 з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.
		Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття "інтереси держави" має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
		У пунктах 37-40, 43-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
		Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
		Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
		Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
		Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом у інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
		Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
		Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. 
		 
		У Рішенні від 05.06.2019 №4-р(ІІ)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її істування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
		Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
		З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор зазначив, що компетентним суб`єктом щодо захисту інтересів держави є Золочівська селищна рада, яка листом від 17.10.2019 №02-19/669з повідомила прокуратуру, що не має можливості звернутись з позовом у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та просила прокуратуру здійснити заходи представницького характеру з метою захисту порушених прав і інтересів Золочівської селищної ради (т.1,а.с.112).
		З матеріалів справи вбачається, що 18.10.2019 Дергачівська місцева прокуратура Харківської області звернулась до Золочівської селищної ради, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» з листом, в якому зазначила про виявлення порушень законодавства при укладенні додаткових угод №№2,3,4 до договору на постачання природного газу від 14.01.2019 №0119-5 (т.1,а.с. 179-188).
		З листування прокурора з Золочівською селищною радою вбачається, що остання не може чи не бажає здійснювати захист інтересів громади та звертатись до суду з відповідним позовом, а тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про дотримання прокурором визначеної статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, що свідчить про підтвердження підстав для представництва інтересів держави у суді.
		Суд апеляційної інстанції зазначає, що у спірних правовідносинах захист інтересів держави в особі територіальної громади селища має здійснювати відповідна селищна рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування не вчиняє відповідних дій та зазначає, що у нього відсутні кошти для сплати судового збору і просить прокуратуру звернутись з відповідним позовом (лист від 17.10.2019), це свідчить про нездійснення відповідним органом покладених на нього повноважень, а отже прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади.
		Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Верховного Суду від 04.08.2021 у цій справі частково задоволено касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури; скасовано постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.02.2021 у справі № 922/3498/19, якою позовну заяву керівника Дергачівської міської прокуратури Харківської області залишено без розгляду, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.3,а.с,87-94).
		Отже, питання представництва інтересів держави Дергачівської міської прокуратури Харківської області вже було предметом розгляду у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
		Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. 
		Враховуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення неповно з`ясовано всі обставини справи та неправильно застосовані норми матеріального права, у зв`язку з чим в силу приписів частини 4 статті 269 ГПК України рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2020 у справі №922/3498/19 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, а апеляційну скаргу задовольнити частково, оскільки підставою для скасування рішення слугували інші норми матеріального та процесуального законодавства. 
		Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати у справі покладаються на Дергачівську місцеву прокуратуру Харківської області.
		Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, п.2 ч.1 ст. 275, п.4 ч.1 ст. 277, ст.ст.282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Альянс Груп» задовольнити частково. 
		2.Рішення Господарського суду Харківської області від 12.10.2020 у справі №922/3498/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову керівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави особі Золочівської селищної ради Харківської області відмовити.
		3.Стягнути з Дергачівської місцевої прокуратури (62300; м. Дергачі, вул.1 Травня, 63 код ЄДРПО 02910108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Альянс Груп» (54020, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул.Мала Морська, будинок 108, код ЄДРПОУ 39377647) 16801,64грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
		Повний текст постанови складений 23.11.2021. 
		 
		Головуючий суддя Л.І. Бородіна
		 
		Суддя В.В. Лакіза 
		 
		Суддя О.В. Шевель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...